АН, невідм., ч. рідко. Те саме, що анна. Одиниця довжини, що дорівнює 1/10 нанометра (10⁻¹⁰ м), яка використовується в атомній фізиці та фізиці елементарних частинок для вимірювання міжатомних відстаней і довжин хвиль електромагнітного випромінювання.
ан
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Музей офіційно було включено до складу АН України, що отаборилася на той час в Уфі, було визначено навіть невеликий штат: батько — директор, — науковий працівник, сторож — Б. П. Мєзенцев, який приїхав разом з нами з Чернігова, і бухгалтер — Лідія Петрівна Тичина. Мені згадується маленька кімнатка на першому поверсі двоповерхового дерев’яного будиночка в Уфі, в якій жили втрьох Павло Григорович, Лідія Петрівна та її , сухенька, привітна, з живими гарними очима.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Частина мови: t.d. () |