drevosliv.com

Словник Української

аморальний

Буква

АМОРАЛЬНИЙ, -а, -е. Таке, що не відповідає нормам моралі; безморальний.

Як зазначається у джерелі “Наука…” (1960, №2, с. 11), радянське суспільство, тісно взаємодіючи з державними органами, неухильно активізує діяльність, спрямовану на комуністичне виховання робітників та протидію вчинкам і проявам, що є аморальними.

Згідно з публікацією в “Літературній газеті” від 11 березня 1959 року (с. 3), письменник Василь Козаченко у своїй повісті “Сальвія” ставив за мету розкрити сутність людей, які характеризуються егоїзмом, егоцентризмом та ставленням до жінки, що є аморальним.

Приклади:

Приклад 1:
Речі слід називати своїми іменами, інакше батьковбивство сприйматиметься як звичайне вбивство, люди не відрізнятимуть правду від брехні, будуть здатними на будь-який аморальний вчинок. Конфуцій не вірив у виправну силу законів, тобто в каральну функцію держави.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Менi було вiдомо, що вiн пристаркуватий i аморальний холостяк, i саме цим я й хочу з’ясувати його шалену любов до молоденьких машинiсток. Особливо часто вiн пiдходив до мене й грав своїми маленькими олив’яними очима.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

More posts