Амітабха є центральною фігурою в буддизмі Махаяни, зокрема в школі Чистої Землі, а також входить до п’ятірки головних будд Ваджраяни. Його вважають сповненим милосердя, адже він розкриває всесвітні принципи існування в Західному раю та дарує притулок усім, хто звертається до нього з щирою молитвою, без урахування їхнього соціального стану, походження чи заслуг. Цей будда уособлює собою “невимірне світло”.
Його шанування зародилося на території Індії в перші століття нашої ери. Амітабха постає як творець і правитель раю Сукхаваті, куди мають змогу потрапити для нового народження всі страждальці, які усвідомили його могутність. Символом Амітабхи служить чернець, що збирає милостиню. У традиційній іконографії його часто малюють сидячим на троні-павичеві в медитативній позі, з чернечою чашею для подаянь в руках. Сьогодні культ Амітабхи поширений у Японії, Тибеті, Монголії та Бурятії.