1. (в медицині) стан, при якому спостерігається одночасне підвищення тонусу як симпатичної, так і парасимпатичної частин вегетативної нервової системи, що призводить до порушення регуляції різних функцій організму.
2. (в біохімії та хімії) здатність деяких речовин (амфотерних електролітів) проявляти як кислотні, так і основні властивості в залежності від умов середовища.