амфітеатр

1. У давньогрецькій та давньоримській архітектурі — відкрита споруда для видовищ (театральних вистав, боїв гладіаторів тощо) з еліптичною ареною та підвищеними, розташованими уступами місцями для глядачів, що оточують арену з усіх боків.

2. У сучасному театрі, кіноконцертній залі, лекторії тощо — місця для глядачів або слухачів, розташовані підвищеними рядами за партером або по боках залу.

3. перен. Природне підвищення місцевості (схил гори, пагорба тощо), що має форму півкола або півмісяця, яке використовують як місце для масових видовищ, зборів чи спостережень.

Приклади вживання

Приклад 1:
Але хвилі на ньому не розрівнювали, і він яскраво мінився.. Ні, його не зволожили — просто згори крізь шкляний купол відбивалось небо і хмари.. Амфітеатр був майже готовий.. Вже підмели соснові стружки.. На самій горі палахкотіла золо том затінена ложа.. Квітчастий бельетаж тонув у густих левкоях, за ними — високі тополі.. Але хіба левкої — то не білі тополі, хіба трохи нижчі?.. Так, але, буває, коли вони рівні, у них єдиний корінь.. І всюди, куди не добігають тополі, з -під ніг виринають левкої.. Сонце уже сідало.. Там.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |