1. (У давньогрецькій музичній теорії) такий, що стосується або характеризується амфіпневстією — способом гри на духовому інструменті, при якому повітря вдувається і видихається безперервно, що забезпечує безперервність звуку.
2. (У сучасному музикознавстві) такий, що описує духові інструменти або техніку гри, що дозволяє одночасно вдихати і видихати повітря через інструмент, часто за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, кругового дихання або подвійних мундштуків).