1. (у ботаніці) Явище, коли на одній рослині утворюються різні типи плодів або насіння, що відрізняються за способом розвитку, формою, розміром або функцією.
2. (у ботаніці) Спосіб плодоношення, при якому, крім квіток, що розвиваються в повітрі та зазвичай мають пристосування до запилення, утворюються також клейстогамні (закриті, самозапилювальні) квітки, часто під землею або біля її поверхні.