Значення
- (Мистецтво) –
(від фр. embouchure — «рот», «отвір») Спеціальний наконечник духових музичних інструментів, до якого музикант прикладає губи для видобування звуку.
- (Техніка) –
(у техніці) Розтруб, воронка або інший пристрій для спрямування потоку повітря, звукових хвиль тощо, наприклад, у гучномовці, мікрофоні або слуховому апараті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. амбушур, р. амбушура, д. амбушурові, з. амбушур, о. амбушуром, м. амбушурі, к. амбушуре