Значення
- (Психологія) –
Властивість людини, що виражається в сильному прагненні до успіху, слави, високого становища в суспільстві або до досягнення складних, важливих цілей; честолюбність.
- (Психологія) –
Прагнення до чогось видатного, значного; високі домагання, претензійність (у позитивному або негативному значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. амбіційність, р. амбіційності, д. амбіційності, з. амбіційність, о. амбіційністю, м. амбіційності, к. амбіційносте