1. Технологія запису та відтворення звуку, що створює ефект об’ємного звучання та просторової локалізації джерел звуку, імітуючи природне сприйняття слухачем.
2. В акустиці — властивість приміщення чи простору, що характеризується певним звуковим полем, яке формується в результаті відбиття звукових хвиль від поверхонь.