У медицині — стан часткової або повної втрати зору, причиною якого не є захворювання самого ока.
Повна сліпота (може стосуватися одного або обох очей), при якій зберігається реакція зіниць на світло; виникає внаслідок патологічних змін у центральній нервовій системі.