амата

1. У Стародавньому Римі — жінка, яка перебувала в довготривалих любовних стосунках з чоловіком, зазвичай вищого соціального статусу, не будучи його законною дружиною; коханка, повія.

2. У літературі та історії мистецтва — жінка, яка є об’єктом поклоніння, музою або джерелом натхнення для поета, художника.

Приклади:

Приклад 1:
Но ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять. Один був Турн, царьок нешпетний З Латином у сусідстві жив, Дочці і матері прикметний, І батько дуже з ним дружив.
— Самчук Улас, “Марія”