Альтовий, -а, -е. Прикметник, утворений від іменника «альт». Характеризує щирий, ледь тремтячий спів, подібний до звучання струни альта, як у цитаті: «Стиха лунав… голос» (Автом., Щастя.., 1959, 65).
Сполучення «альтовий голос» має таке саме значення, що й «альт» у першому (вокальному) значенні цього слова. Наприклад: «Невеличкі школярі… співали чудовими альтовими голосами» (Н.-Лев.., II, 1956, 403).