Древослів

Словник Української Мови

альтернуючий

[ɑlʲtɛrnujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:А

Значення

  1. (Фізика) –

    Властивість об’єкта або явища, при якому вони послідовно змінюють один одного; непостійний, періодично мінливий.

  2. (Медицина) –

    У медицині: синдром, для якого характерна така чергова зміна симптомів або станів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. альтернуючий, р. альтернуючого, д. альтернуючому, з. альтернуючого, о. альтернуючим, м. альтернуючім

Більше записів