альт

Альт — це вокальний голос низького діапазону, властивий жінкам або дітям. Наприклад, у художній літературі описують, як могутній і ясний альт співачки дзвенить та ллється, наче струна концертного рояля; або як відомий діяч мав прекрасний альт і музикальний слух; також згадується випадок, коли хлопчик підспівував альтом тенорові.

Цим терміном також називають співака чи співачку, які володіють таким типом голосу. У музичних творах партія альта традиційно входить до складу вокального ансамблю поряд із першими та другими тенорами та басом.

Крім того, альтом називають музичний інструмент (струнний або духовий), звучання якого відповідає низькому регістру. Як приклад можна навести опис невеликого оркестрового складу, де поряд зі скрипками, гобоями та контрабасом згадується і альт.

Приклади:

Приклад 1:
(15) ОРФЕЙ У ВЕНЕЦІЇ Опера buffa у формі pasticcio на три дії та безліч картин Оригінальна ідея і лібрето — Метью КУЛІКОФФ Дійові особи: Орфей, поет і співець………………………………. Ріна, венеційська красуня………………………… Асклепіо, її охоронець та злий дух……………. Інквізитор………………………………………………. Спарафучіле, найманий вбивця……………….. Смеральдіна Кляріче……………………………………………………. Розалінда Карамбольйо л молоді офіцери, Пантальоне > вони ж — співці,………… Ґалілейо ) вони ж — залицяльники тенор або баритон сопрано бас баритон тенор або фальцет сопрано і меццо-сопрано тенори і баритон агенти інквізиціїконтрабас альт сопраноГолос Еврідіки Дія відбувається в усі часи і всюди, але цього разу — в театрі «Ля Феніче» 153 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ «Симон Бокканеґра»), Дж. Франческо МАЛІП’ЄРО («Орфеїда», «Ґольдо- ніяна», «Венеційська містерія»), Ґеорґа Фрідріха ГЕНДЕЛЯ («Акід і Галятея», «Рінальдо»), Христофора Віллібальда ҐЛЮКА («Деметрій», «Орфей і Еврідіка»), Вольфґанґа Амадея МОЦАРТА («Дон Джованні», «Cosi fan tutte»), Ігоря СТРАВИНСЬКОГО («Орфей») і… кілька тактів з Ріхарда ВАҐНЕРА!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Альт — зовні поверховий дженджик років тридцяти, насправді глибокий і пристрасний. Скрипка — старіюча панна, вся нервова палкість якої ґрунтується на жахному передчутті довічного дівування.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Таємничий німецький журналіст Еґон Альт, якого критики наввипередки нарекли Alter Ego автора, гине в автомобільній катастрофі. Це поки що черговий розіграш, ритуал, довколалітературне карнавальне дійство.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”