Алосинапсис — у давньогрецькій риториці: стилістичний прийом, при якому мовець звертається до уявного співрозмовника, що відсутній або не може відповісти, з метою емоційного впливу на слухачів.
Алосинапсис — у сучасному літературознавстві та мовознавстві: різновид апострофи (риторичного звертання), що передбачає звернення до неживого предмета, абстрактного поняття, померлої особи або божества як до живої істоти.