1. У риториці та літературознавстві — стилістичний прийом, коли мовець навмисно заперечує те, що насправді стверджує, або стверджує те, що заперечує, з метою посилення вислову, часто з іронічним чи саркастичним відтінком (наприклад: “Він, звичайно, геній!” — про людину, яка вчинила нерозумно).
2. У логіці та лінгвістиці — вислів, який суперечить формальній логіці, містить внутрішнє протиріччя або навмисне заперечення очевидного, що використовується для створення певного ефекту в мовленні.