алогічність

[ɑloɦit͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Психологія) –

    Алогічність, -ності, ж. (книжн.). Абстрактний іменник, утворений від прикметника «алогічний». Дослідження радянських учених-психологів спростовують теорію про алогічність як властивість мислення дітей молодшого та дошкільного віку (Радянська психологічна наука…, 1958, с. 190).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. алогічність, р. алогічності, д. алогічності, з. алогічність, о. алогічністю, м. алогічності, к. алогічносте

Більше записів