1. У фонетиці та фонології — конкретний звук мови, який є різновидом (варіантом) фонеми і не змінює значення слова; реалізація фонеми в певному фонетичному оточенні (наприклад, українська фонема /и/ має алофони [и] та [и̮]).
2. У лінгвістиці — будь-який звук мови, що розглядається безвідносно до його функції в мовній системі, тобто як фізична одиниця (звукоряд).