Приклад 1:
Наш «феррарі», чи щось там таке, пробігає милю за милею, ми вже вискочили з Альто-Адідже, жоден гірський розбійник не напав на нас, жоден з моїх баронів не поласував нашою кров’ю, а пейзажі робляться все нестерпнішими, це Південь, Південь, Південь, це кедри і сосни, і лаври, і пінії вздовж автостради, це запах кави звідусіль, це алое, мирт і аїр, це простий перелік, що його можна розташувати на письмі у два стовпчики, кожен з них буде означати щось цілком незабутнє, але в той же час — визначати орієнтири по обидва боки дороги; я кайфую від самого тільки називання, тому я хочу просто називати, просто перелічувати, це простий ПЕРВЕРЗІЯ 32 перелік, від якого зводить судомою нутрощі, і я не смію порушити його чудову внутрішню послідовність: КВІТНИК балкон церква площа фонтан кіоск сходи в кущах ліхтарня брама стовп вітраж макдональдвітрина карниз овочі хідник хідник віслюк голуб Святий Томаластів’ячі гнізда Святий ПетроСвятий Лука дівчина у вікні Святий РохСвятий Франциск Святий Дух, я зриваю з себе все, крім сорочки, ніби святий, і дайте ж мені нарешті ковток алкоголю, а ще краще — два ковтки, щоб я не помер завчасно від перегріву. І що там попереду?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
І в синій темряві, мов ряд примар, Несуть жінки свій вікопомний дар: Ливан і нард, і мірру, і алое. 1921 Агt роеtіса Класики Ви вже давно ступили за поріг Життя земного, лірники-півбоги, І голос ваш — рапсодії й еклоги Дзвенить у тьмі Аїдових доріг.
— Зеров Микола, “Камена”