Значення
-
АЛІЗАРИ́Н, -у, чол. 1. Органічна барвна речовина червоного кольору, яку добувають із коренів марени фарбувальної або синтезують із кам’яновугільного дьогтю; використовується для фарбування тканин, у виробництві лаків тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алізарин, р. алізарину, д. алізаринові, з. алізарин, о. алізарином, м. алізарині, к. алізарине