Алілуйко, невідм., сер. рід. 1. Релігійний піснеспів, що виконується під час богослужіння, переважно в католицькій та православній традиціях; урочисте славослів’я Богу (від грец. ἀλληλούϊα — «хваліть Господа»).
алілуйко
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |