Значення
-
АЛІЛУ́Я, виг. 1. У богослужінні — хвалебний вигук, що звернений до Бога; уживається як складова частина молитов і піснеспівів.
-
у знач. ім., невідм., ж. Церковний піснеспів, що складається з цього вигуку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алілуя, р. алілуї, д. алілуї, з. алілую, о. алілуєю, м. алілуї, к. алілує