Значення
- (Математика) –
Властивість математичного об’єкта (наприклад, числа, функції, рівняння) бути алгебраїчним, тобто задовольняти деякий алгебраїчний рівняння з цілими коефіцієнтами.
- (Математика) –
Узагальнено — належність до алгебри як розділу математики, що вивчає загальні властивості операцій над величинами, або характер, властивий алгебраїчним методам та підходам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алгебраїчність, р. алгебраїчності, д. алгебраїчності, з. алгебраїчність, о. алгебраїчністю, м. алгебраїчності, к. алгебраїчносте