1. Вид радіоактивності, при якому нестабільні атомні ядра випромінюють альфа-частинки (ядра гелію, що складаються з двох протонів і двох нейтронів).
2. Властивість радіоактивних ізотопів зазнавати альфа-розпаду, що призводить до перетворення ядра на ізотоп іншого хімічного елемента з масовим числом, меншим на 4, і атомним номером, меншим на 2.