алеманда

[ɑlɛmɑndɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. Старовинний танець німецького походження, поширений у XVI–XVIII століттях, який виконувався в помірному темпі та розмірі 4/4, часто був першою частиною сюїти.

  2. Музичний твір у ритмі та формі цього танцю, написаний для різних інструментів або оркестру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. алеманда, р. алеманди, д. алеманді, з. алеманду, о. алемандою, м. алеманді, к. алемандо

Більше записів