алегація

[ɑlɛɦɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Історія) –

    У середньовічному феодальному праві — урочиста церемонія вступу васала в ленну залежність від сеньйора, що включала принесення присяги на вірність (оммаж) та клятви (фідеї).

  2. (Юриспруденція) –

    У сучасному правознавстві — формальний акт або документ, що підтверджує передачу права власності або іншого титулу на нерухомість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. алегація, р. алегації, д. алегації, з. алегацію, о. алегацією, м. алегації, к. алегаціє

Більше записів