1. У музиці — принцип творчості, що допускає елемент випадковості в процесі створення або виконання музичного твору, надаючи виконавцеві певну свободу у виборі звукових послідовностей, ритму, динаміки тощо.
алеаторика
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |