Значення
-
У музиці — принцип творчості, що допускає елемент випадковості в процесі створення або виконання музичного твору, надаючи виконавцеві певну свободу у виборі звукових послідовностей, ритму, динаміки тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алеаторика, р. алеаторики, д. алеаториці, з. алеаторику, о. алеаторикою, м. алеаториці, к. алеаторико