Альбумін — це проста білкова сполука, яка добре розчиняється у воді. Як приклад його функціонування в організмі можна навести дослідження, де за гострої променевої хвороби у собак спостерігалися суттєві зміни у складі білкових фракцій сироватки крові: рівень альбумінів різко знижувався, тоді як концентрація глобулінів зростала (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 91).
альбумін
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Приблизно у 1860 р. англійський хімік Томас Грем (1805 -1869) виявив, що такі речовини, як клей, желатину, альбумін і крохмаль, дифундують в розчині дуже поволі: їх швидкості складають соті долі швидкостей дифузії звичайних розчинених речовин (наприклад, солі або цукру). Грем встановив також, що речовини цих двох типів помітно розрізняються за своєю здатністю проходити через мембрану, виготовлену з пергаменту або колодія; якщо розчин цукру і клею помістити в мішок з колодія і цей мішок опустити в проточну воду, то цукор швидко проникає через стінки мішка і переходить у воду, а клей залишається в мішку.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Частина мови: іменник (однина) |