Значення
- (Лінгвістика) –
Алатив — відмінок у фінно-угорських мовах, який виражає спрямованість руху на поверхню або всередину чогось, відповідаючи на питання «куди?»; аналог українського знахідного відмінка з прийменниками «на», «у».
- (Лінгвістика) –
Алатив — одна з локативних (місцевих) граматичних категорій у деяких мовах світу, що позначає кінцевий пункт переміщення або мету руху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алатив, р. алатива, д. алативові, з. алатив, о. алативом, м. алативі, к. алативе