алатау

Алата́у, невідм., ч. р. (тюрк. «строкаті гори»). Загальна назва високих гірських хребтів у Середній Азії та Сибіру, схили яких мають строкате забарвлення через чергування снігових білизн, темних скель і різнокольорових рослинних поясів; входить до складу багатьох топонімів (напр., Заілійський Алатау, Кузнецький Алатау).