АЛАРМІ́ЗМ, -у, чол. Схильність до поширення тривожних, необґрунтованих чуток, панічних настроїв; перебільшене занепокоєння, викликане уявною або навмисно перебільшеною небезпекою.
алармізм
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |