Значення
-
АЛАНГ, у, чол. 1. Етн. Представник стародавнього іраномовного кочового племені сарматського походження, що в перших століттях нашої ери населяло степи Північного Кавказу, Приазов’я та Подоння, а пізніше брало участь в етногенезі осетинів.
-
Лінгв. Те саме, що аланська мова; мова аланів, яка належить до східноіранської групи індоєвропейської мовної сім’ї та є предком сучасної осетинської мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аланг, р. аланга, д. алангові, з. аланга, о. алангом, м. алангові, к. алангу