алачик

[ɑlɑt͡ʃɪk] Іменник

Буква:А

Значення

  1. Невелике переносне житло, курінь, зроблений з кори, гілок, шкур або повсті, який використовують кочові народи, зокрема в Середній Азії та Сибіру; різновид намету чи чуму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. алачик, р. алачика, д. алачикові, з. алачик, о. алачиком, м. алачикові, к. алачику

Більше записів