1. Невелике тимчасове житло, курінь, шатро, зроблене з гілля, кори, повсті тощо; використовується кочовими народами, мисливцями, рибалками.
алачуга
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Невелике тимчасове житло, курінь, шатро, зроблене з гілля, кори, повсті тощо; використовується кочовими народами, мисливцями, рибалками.
Відсутні