алачуга

[ɑlɑt͡ʃuɦɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. Невелике тимчасове житло, курінь, шатро, зроблене з гілля, кори, повсті тощо; використовується кочовими народами, мисливцями, рибалками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. алачуга, р. алачуга, д. алачуга, з. алачуга, о. алачуга, м. алачуга, к. алачуга

Більше записів