акут

Акут, іменник, чоловічий рід.

1. Лінгв. Надрядковий діакритичний знак у вигляді риски, нахиленої вправо (´), що вживається в деяких системах письма для позначення наголосу, довготи голосного або тону (наприклад, у французькій, іспанській, грецькій мовах).

2. Іст. лінгв. Один із типів наголосу в праслов’янській та давньогрецькій мовах, що характеризувався висхідним тоном (протиставлявся циркумфлексу).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |