Значення
-
АКУ́СТИКА, и, жін.
-
1. Розділ фізики, що вивчає звукові явища, природу звуку, його поширення та взаємодію з речовиною.
-
2. Сукупність властивостей певного приміщення або простору, що визначають якість і характер поширення звуку в ньому (чутність, відлуння, поглинання звукових хвиль). Наприклад: гарна акустика залу, погана акустика театру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. акустик, р. акустика, д. акустикові, з. акустика, о. акустиком, м. акустикові, к. акустику