1. Такий, що набув актуальності, став важливим, сучасним або відповідним до поточних потреб, інтересів чи обставин; оновлений, приведений у відповідність із сьогоденням.
2. (У лінгвістиці) Такий, що став центром уваги в мовленнєвому акті, виокремлений із загального фону знань; реалізований у конкретному висловлюванні (наприклад, про актуалізований член речення).
3. (У філософії, соціології) Такий, що переведений із стану можливості в стан дійсності, реалізований.