акцепція

Значення

1. (Юриспруденція) –

   У фінансах та комерційному праві — формальна згода платника (акцептанта) сплатити платіжну вимогу (наприклад, вексель, тратту), що підтверджується власноручним підписом на цьому документі зі словом «акцептовано» або аналогічним; прийняття платіжного зобов’язання до оплати.

2. (Юриспруденція) –

   У міжнародному праві та торгівлі — прийняття пропозиції (оферти) контрагентом, що веде до укладення угоди; вираз згоди на запропоновані умови.

3. (Фінанси) –

   У банківській справі — погодження банком гарантії (акредитиву) на оплату документів, представлених експортером, за умови дотримання всіх обумовлених умов.

Правопис та відмінювання