1. Властивість звуків, складів, слів або фраз виділятися в мовленні за допомогою наголосу, підвищення тону, тривалості чи інтенсивності.
2. У літературознавстві — виразність, емоційна чи смислова виділеність певних елементів художнього твору (наприклад, ритму, образів, тем).
3. У мистецтві — навмисне підкреслення, виразне виділення певної деталі, елементу форми або змісту для досягнення художнього ефекту.