1. Властивість наукової теорії, яка побудована на основі аксіоматичного методу, тобто виводиться з чітко сформульованих і прийнятих без доказу постулатів (аксіом).
2. Ступінь або рівень логічної строгості та формалізації теорії, що характеризує її побудову як аксіоматичної системи.