АКСІОМАТИЗА́ЦІЯ, ї, жін. 1. Метод побудови наукової теорії, за яким деякі твердження (аксіоми) приймаються без доведення, а всі інші твердження виводяться з них за логічними правилами; зведення змісту теорії до системи аксіом.
2. Процес або результат формулювання системи аксіом для певної галузі знань, математичної теорії чи формальної системи.