1. Система аксіом, що становить основу певної математичної теорії або логічної побудови.
2. Сукупність основних, недоведених у межах даної теорії положень (аксіом), що приймаються за вихідні для подальшого логічного виведення інших тверджень цієї теорії.
3. Розділ логіки або математики, що вивчає властивості, структуру та способи побудови аксіоматичних систем.