АКШО́БХЬЯ, іменник, власна назва, термін.
1. У буддизмі — один із п’яти Дх’яні-Будд (Будд Мудрості), що символізує непохитність, спокій та незворушність; втілення дзеркалоподібної мудрості, яка відображає реальність без спотворень.
2. У буддійській іконографії — Будда, якого зазвичай зображують синім кольором (символ неба та води), із жестом торкання землі (бхуміспарша-мудра), що засвідчує його просвітлення та непохитність перед спокусами.