1. (у ботаніці) що стосується акрогенів — вищих рослин (мохів, папоротей, хвощів, плаунів), у яких наростання стебла відбувається верхівкою, а не основою.
2. (у медицині) що локалізується або проявляється на периферійних ділянках тіла, зокрема на кінчиках пальців, носа, вух (наприклад, про акрогенний цианоз — синці).