акреція

1. (в астрономії) Процес прирощення маси небесного тіла шляхом гравітаційного притягання та накопичення на його поверхні речовини з навколишнього простору (наприклад, газу, пилу, плазми).

2. (в геології) Процес приєднання, нарощування континентальної кори шляхо прирощення до неї нових тектонічних блоків, осадових товщ або вулканічних дуг.

Приклади:

Приклад 1:
Під час формування планет-гігантів процес випадання речовини ( акреція) на планети супроводжувався утворенням навколо них газопилових дисків . З цих дисків утворилися супутники та кільця.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”