АКМЕОЛОГІЯ, -ї, жін. Наука, що вивчає закономірності та механізми досягнення людиною найвищого рівня розвитку, професійної майстерності, творчої зрілості («акме») у різних сферах діяльності, а також шляхи та умови самореалізації особистості впродовж життя.
акмеологія
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розділи: дитяча, підлітка, юності, дорослого ( акмеологія) і геронтопсихологія ( людей похилого віку); б) психологія аномального розвитку. Розділи: патопсихологія (особ- ливості психіки при психічних захворюваннях), олігофренопсихологія (порушення психічного розвитку при вроджених дефектах мозку), сур- допсихологія ( розвиток дітей з порушенням слуху), тифлопсихологія (розвиток дітей з порушенням зору); в) порівняльна (еволюція форм психіки у живому світі); г) історія психології (розвиток психологічних знань).
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Частина мови: t.d. () |