акламація

[ɑklɑmɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. Спосіб ухвалення рішення або виявлення ставлення до чогось шляхом безпосереднього голосування, що ґрунтується на реакції учасників зборів (вигуках, оплесках тощо), без підрахунку голосів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. акламація, р. акламації, д. акламації, з. акламацію, о. акламацією, м. акламації, к. акламаціє

Більше записів