1. Властивість кольорів, що позбавлені кольорового тону, тобто відтінків спектру; безбарвність, нейтральність за кольором (білий, сірий, чорний).
2. У фізіології зору — здатність ока сприймати об’єкти без спотворення їх кольору (ахроматичне бачення).
3. У техніці — властивість оптичної системи (наприклад, лінзи) зводити промені світла різних довжин хвиль (різних кольорів) в одну точку, усуваючи хроматичну аберацію (кольорову похибку).