АКАТИ́ЗІЯ, ї, жін., мед., психол. Патологічний стан, що характеризується нав’язливою потребою рухатися, постійним занепокоєнням, неможливістю всидіти на місці або зберігати нерухомість; часто виникає як побічна дія деяких психотропних препаратів (нейролептиків).
акатизія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |